Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (3)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Korol N$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
1.

Korol N. A. 
New Approach for Identification of Bacteriophage Virion Structural Proteins [Електронний ресурс] / N. A. Korol, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 6. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_6_13
Здатність фагових структурних поліпептидів до посттрансляційної модифікації надзвичайно ускладнює співвіднесення даних сиквенсу генома з реальними структурними білками віріона. Описано альтернативний модельний метод для одержання окремих структурних компонентів віріона та ідентифікації їх основних поліпептидів за допомогою двохстадійної хроматографії. Препарати часток бактеріофага T4D, амбер-мутантаТ4D23(amH11) та його хвостових відростків T4 очищено, сконцентровано та розподілено шляхом іонообмінної хроматографії на колонці з DEAE-целюлозою. Пікову фракцію, що містила окремі хвостові відростки, в подальшому піддано гель-фільтрації, що дозволило розподілити структурні компоненти за розміром. Даний метод довів свою ефективність, не призводячи при цьому до втрати більшості біологічного матеріалу і не змінюючи основних характеристик наливного фага. Одержані результати також показали: накопичення окремих хвостових відростків у разі репродукції амбер-мутанта T4D23(amH11) на пермісивному хазяїні E. coli CR63, є результатом зміни умов розмноження. Таким чином, здатність бактеріофагів утворювати надлишок структурних частин віріона в ході розмноження на нетрадиційних хазяїнах створює альтернативний шлях для одержання висококонцентрованих препаратів цих компонентів з метою подальшого аналізу їх основних білків і визначення генів, що відповідають за їх синтез.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.772 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Korol N. A. 
Identification of the Major Proteins of the Virions of Bacteriophage ZF40 Pectobacterium carotovorum [Електронний ресурс] / N. A. Korol, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 4. - С. 64-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_4_10
Велике різноманіття бактеріофагів та унікальність їх окремих представників диктує проведення детального дослідження реальних фаг-клітинних взаємодій, зокрема морфогенезу і морфопоезу віріона. Аналіз повного сиквенсу помірного фага ZF40 Pectobacterium carotovorum показав, що він є представником унікальної групи фагів родини Myoviridae. Характерними особливостями цих вірусів є невелика довжина хвостового відростка у порівнянні з діаметром капсида і складне упакування субодиниць чохла, що призводить до його перехресної штрихуватості. За допомогою методу SDS-ПААГ ідентифіковано мажорні білки: головки (mр2; 33,9 кДа), футляра (mp1; 39,2 кДа) та стрижня (mр3; 19,9 кДа). Доведено, що mр2 за молекулярною масою збігається з gp46, основним білком капсида, який було визначено за результатами сиквенсу. Поки не визначено, чи підлягає gp46 (mp2) вірулентного мутанта 421 фага ZF40 посттрансляційній модифікації під час формування фагової частки у випадку його розвитку в клітинах штаму M2-4/50RI P. carotovorum. Для вивчення морфогенетичних шляхів розвитку запропоновано використовувати варіанти фага, які на різних хазяїнах утворюють надлишок окремих компонентів віріона: капсиди, прокапсиди та хвостові відростки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 745.689 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Naumenko O. V. 
Bacteriophages of Lactococcus lactis ssp. and Streptococcus thermоphilus Isolated in Dairy Processing Plants of Ukraine [Електронний ресурс] / O. V. Naumenko, I. Y. Skrypkina, S. I. Voychuk, N. A. Korol, F. I. Tovkach, N. F. Kigel // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Т. 80, № 6. - С. 123-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_6_11
Мета роботи - ідентифікація вірулентних бактеріофагів Lactococcus lactis ssp. і Streptococcus thermophilus, виділених на молокопереробних заводах України. Морфологію вірусних часток вивчали за допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії, ідентифікацію структурних білків фагів проводили за допомогою гель-електрофорезу за денатуруючих умов. Таксономічне положення фагів визначали за методом мультиплексної ПЛР. Наведено результати вивчення біологічних властивостей 21 фага молочнокислих бактерій, виділених на молокопереробних заводах України впродовж 2007 - 2017 рр. Було показано, що фаги мали довгі, нескоротливі хвости, і тому були класифіковані до порядку Caudovirales, сімейства Siphoviridae. Фаги L. lactis ssp. відрізнялись формою головки: виявлено фаги з ізометричними головками морфотипу 1 та фаги з витягнутими головками морфотипу В2. Всі проаналізовані фаги S. thermophilus мали морфологію, характерну для морфотипу В1. Деякі з них мали атипові короткі хвости довжиною 133 - 137 нм з базальними пластинами без глобулярних відростків. Вивчено спектр літичної активності різних фагів. Встановлено відсутність кореляції між показниками літичної активності та морфологією вірусних часток. Фаги L. lactis ssp. були дуже гетерогенними і утворювали 3 групи за білковим складом. Зокрема, фаги виду c2 відрізнялись тим, що містили мажорні білки з більшою молекулярною масою - 40,53 - 72 кДа. Фаги S. thermophilus містили 2 або 3 мажорні білки з молекулярною масою 33 і 27 кДа; 42, 26 і 15 кДа відповідно. Висновки: бактеріофаги L. lactis ssp. за їх морфологією, білковим профілем та результатами ПЛР ідентифіковано до видів: 1) до виду 936 віднесено 38,1 % фагів; 2) до виду P335 - 9,5 %; 3) до виду c2 - 19,0 %. Фаги S. thermophilus було ідентифіковано до трьох груп: 1) група cos-типу становила 14,3 % від загальної кількості фагів; 2) група pac-типу - 9,5 % і 3) 987 група - 9,5 % фагів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.936 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського